Медійний порядок денний: припинення повноважень членів Нацради та регулювання майбутньої діяльності органу

Жовтень 31, 2019

29 жовтня 2019 року відбулося засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. На порядку денному, поміж іншого, значилося припинення повноважень трьох членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, призначених парламентом.

За результатами засідання Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту припинити повноваження членів Нацради. Йдеться про Першого заступника Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольгу Герасим’юк, відповідального секретаря Олександра Ілляшенка та Олега Черниша

Повноваження трьох членів Нацради, призначених за квотою Парламенту, починалися з дня їх призначення (4 липня 2014 року) та тривали п’ять років, тож мали би закінчитись 4 липня 2019 року. Далі, відповідно до профільного закону, Верховна Рада повинна була за два місяці заповнити наявні вакансії. 

Причому, процедура призначення нових членів регулятора мала би починатись після припинення повноважень попередніх. Профільний Комітет ВРУ мав протягом трьох днів оголосити конкурс на посади.

Утім, завершення повноважень членів регулятора припало на час парламентської передвиборної кампанії, яка ускладнювала проведення встановленої законом процедури. Як наслідок, Рада попереднього скликання так і не розпочала процедуру призначення нових членів Нацради. Більше того, чинна на той момент редакція Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” не містила вказівок про можливість виконання повноважень членів Нацради до моменту призначення нових кандидатур. 

Рішення цієї проблеми знайшлося тільки в жовтні 2019 року, коли Парламент ухвалив зміни, спрямовані на ефективне та безперервне функціонування регулятора. У прийнятому законі депутати закріпили можливість членів Нацради здійснювати свої повноваження до моменту призначення наступників. А саме – до часу, коли Верховна Рада прийме відповідну постанову. Ці нововведення застосовні з 3 жовтня 2019 року і, відповідно, поширюватимуться на членів, строк повноважень яких ще триває. 

На додачу, у планах парламенту – надати Нацраді ширші повноваження. Так, регулятор матиме право досліджувати прозорість медійної власності, а у разі виявлення порушень – звертатися із судовим позовом про анулювання ліцензії мовника.

Слід зазначити, що питання вдосконалення діяльності регулятора, забезпечення його більшої незалежності, а також перспективи взаємодії з органами саморегуляції давно стоять на медійному порядку денному не лише України, а й країн Євросоюзу. Зокрема, це стосується питання гармонізації українського законодавства з Директивою Європейського парламенту та ради 2010/13/ЄС від 10 березня 2010 року про аудіовізуальні медіапослуги зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 Європейського парламенту і ради від 14 листопада 2018 року. Імплементація директиви є одним із зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. Саме тому важливо, щоб новий закон про медіа забезпечив максимальну незалежність та безперервність роботи регулятора – Національної ради. 

Зважаючи на вже ухвалені зміни і ті, що лише належить імплементувати, ЦЕДЕМ наполегливо закликає парламент під час розгляду законопроекту про медіа в парламенті забезпечити незалежність регулятора. А також гарантувати в законі про державний бюджет щорічний рівень фінансування Нацради  не лише для покриття зарплат та поточних витрат, але і на проведення соціологічних та інших досліджень для ефективної оцінки ринку та його регулювання.