Експертне обговорення “Роздержавлення: застрибнути в останній вагон”

Грудень 21, 2018

20 грудня Центр демократії та верховенства права провів експертне обговорення трьох років роздержавлення. Експерти профільних медійних організацій розповіли про наявні результати роздержавлення, а також найближче майбутнє реформи.

Катерина Кулина, медіаюрист Центру демократії та верховенства права зауважила, що, формально, до завершення роздержавлення залишилося лише 10 повних днів. При цьому, більше половини друкованих ЗМІ, що мали бути реформовані, вже є формально незалежними від публічних органів і це свідчить про успіх реформи. “Зараз важливо знайти ті точки, де зусилля державних органів та медіа експертів будуть найбільш ефективними для того, щоб сприяти розвитку видань, які мають потенціал і бажання якісно працювати”, – наголосила експертка.

Олег Наливайко, Голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення зауважив, що загалом оцінити реформу стане можливо лише за рік. “Можливо лише говорити про наявну статистику. Так, з 607 комунальних видань реформувалися 323, а це 52%. За нашими внутрішніми прогнозами, цифра реформованих видань може сягнути 400”.  Окрім того, за словами пана Наливайка, Міністерство юстиції готове йти на поступки, серед яких і тримісячне продовження періоду на доопрацювання пакету документів, якщо до 31 грудня були подані не всі матеріали; і лояльно ставитимуться до випадків, коли перереєстрація не була здійснена з вини держустанови – у такому випадку готові зареєструвати нове видання із попередньою назвою.

Не всі нероздержавлені видання зникнуть – натомість деякі з них продовжать виходити в іншому форматі. «Ці двісті видань – майже всі, хто не хотів роздержавлюватися. Вони все ж реформуються, але у свій особливий спосіб, за домовленістю з органами місцевої влади», – вказала Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора “Детектор Медіа”. Так, деякі видання перетворюються в інформаційні бюлетені (видання, яке друкує лише правові акти), однак на практиці продовжують випускати піар-матеріали про діяльність місцевих посадовців. Інший варіант – створення на базі видань інформаційних агенцій, які взагалі не мають реформуватися. Також місцева влада може створити нові комунальні підприємства, які стануть засновниками ЗМІ, коли органи влади втратять таке право. З іншого боку, є невелика кількість видань, які не усвідомлювали необхідності реформи, але зараз готові роздержавитися – у них є шанс «застрибнути в останній вагон».

Євгенія Олійник, ГО “Фонд розвитку ЗМІ”, розповіла про слабкі сторони роздержавлених видань на основі звіту “Незалежні регіональні медіа: крихке існування”. Так, згідно з онлайн-опитуваннями та інтерв’ю, проведеними з 24-ма незалежними регіональними медіа в Україні, у видань загалом слабка культура планування і, при тому, що 54% опитаних мають стратегічний план на 12 місяців, 88% опитаних потребують підтримки у стратегічному плануванні. “Фінансовий менеджмент також є поміж ризиками. Бюджет як документ є лише в 30% опитаних медіа – це дуже слабка ситуація, особливо напередодні виборів; у половини опитаних проблеми із комерційним відділом,” – зауважила Євгенія. Іншою великою проблемою, окрім фінансових та управлінських викликів, Євгенія назвала нерозуміння медіа своєї аудиторії,  адже лише у 12% медіа є детальний опис їхньої аудиторії, а неможливість окреслити читача викликає проблеми із рекламодавцями.

Лєра Лауда, керівниця Агенції розвитку локальних медіа «Або», відзначила, що на місце зниклих видань прийдуть інші, які будуть працювати для власної аудиторії. Вона вказала, що багато редакцій досі сприймають себе як «обслуговуючий персонал» влади. Водночас, інші готові створювати адекватні медіа, однак їм складно працювати у незвичних ринкових умовах. У цьому роздержавленим ЗМІ потрібна підтримка: передовсім медійників слід вчити менеджменту, фінансовій складовій. Їх слід «вести за руку» у форматі практичних тренінгів, і це дає результат. Як приклад, експерт навела історії локальних видань, які заробляють на різних форматах реклами і таким чином забезпечують собі реальну незалежність.

Юристи Центру демократії та верховенства права з початку реформи здійснюють моніторинг динаміки роздержавлення. Нагадаємо, роздержавлення, зокрема, має на меті підвищення якості друкованої преси через переформатування їхньої роботи, відповідно до запитів та особливостей ринку та конкуретного середовища. Таким чином зі шпальт таких видань мають зникнути рекламно-інформаційні матеріали про діяльність місцевих та національних чиновників, а контент газет має стати пристосованим до запитів їхньої цільової аудиторії.

Цей захід став можливим завдяки фінансовій підтримці Швеції