119 недоброчесних у Верховний Суд – ЧЕСНО презентував аналіз кандидатів

Грудень 20, 2018

В Україні триває конкурс на 78 вакантних посад у Верховному Суді. За результатами першого етапу конкурсу, іспиту на звання права, продовжують боротьбу 317 кандидатів, 119 із яких порушили критерії доброчесності ЧЕСНО.Фільтруй суд! Такі результати аналізу кандидатів презентували експерти кампанії у четвер, 20 грудня. Аналітичні довідки про усіх кандидатів у найвищу судову інстанцію опубліковані на сайті кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! та будуть надіслані у Вищу кваліфікаційну комісію суддів та у новостворену Громадську раду доброчесності.

38% – така частка недоброчесних, за методологією ЧЕСНО.Фільтруй суд!, тобто порушили щонайменше один критерій доброчесності. Такими критеріями ЧЕСНО визначає непричетність до корупції або кримінальних правопорушень, непричетність до ухвалення сумнівних рішень, відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків, непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.

Домінують серед порушників доброчесності представники суддівської спільноти. 105 кандидатів-суддів, 8 адвокатів та 6 науковців порушили критерії доброчесності ЧЕСНО. Фільтруй суд! Аналітики ЧЕСНО відзначають, що найбільший відсоток кандидатів із сумнівною репутацією серед претендентів на місця у Касаційних кримінальному та адміністративному судах.

Так до Кримінального касаційного суду кандидує суддя Краматорського міського суду Донецької області Лариса Переверзева, яка у 2012 році засудила до 5 років ув’язнення громадського активіста Костянтина Лаврова за нібито вимагання грошей для припинення акцій протесту мешканців Донецька проти будівництва корпорацією сина Януковича нового будинку на місці знесеного готелю “Дружба”. У проміжному звіті Української Гельсінської спілки з прав людини справа Костянтина Лаврова була віднесена до справ, пов’язаних із переслідуванням громадянського суспільства у 2011 році, а вирок судді у подальшому скасований у апеляційній інстанції.

Водночас, вдруге випробовують свої сили на конкурсі до Кримінального касаційного суду  Тетяна Франтовська та Мальвіна Данилова, які на першому конкурсі отримали негативні висновки від Громадської ради доброчесності. Нагадаємо, суддя Франтовська була причетна до судового рішення, щодо якого було констатовано порушення Конвенції прав людини та основоположних свобод. У складі колегії касаційної інстанції суддя не забезпечила надання необхідних процесуальних гарантій особі, яку помістили до психіатричної лікарні. Згодом це рішення стало предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Її колега Мальвіна Данилова порушила одразу три критерії доброчесності ЧЕСНО, втім стала відомою також історією про пограбування будинку її цивільного чоловіка, з якого нібито вкрали півмільйона доларів. Заяву про те, що це сталося через електронне декларування зробила тодішня Голова Ради Суддів Валентина Сімоненко, однак ані будинку, ані вкрадених коштів суддя Данилова не декларувала.

Кандидати до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Олександр Кравець та Микола Заїка також вдруге беруть участь у конкурсі. Обидва кандидати на попередньому конкурсі отримали негативний висновок ГРД у тому числі за свої рішення. Втім з часу конкурсу 2017 року суддя Кравець додав фактів недоброчесності у свою біографію. Так, у 2018 році він у колегії суддів ухвалив рішення про відновлення на посаді люстрованого прокурора Приморського району Одеси Олександра Кузьменка і компенсацію йому втраченої заробітної плати. Як зазначають журналісти, дана постанова стала першим рішенням, на підставі якого суд поновив на посаді люстрованого службовця.

Колега Кравця Микола Заїка відзначився рішенням про скасування подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Васильєвої Олени Олександрівни з посади за порушення присяги. Рішення колегії за участі судді Заїки М.М. було скасовано Верховним Судом України, а справу передано на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України. У подальшому рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було підтверджено законність вказаного подання Вищої ради юстиції.

До Касаційного господарського суду на цьому конкурсі йде Голова Вищої ради правосуддя, у якого закінчується строк повноважень, Ігор Бенедисюк. У активістів та журналістів протягом усієї каденції Бенедисюка на посаді Голови ВРП була низка питань щодо наявності у нього російського паспорта, оскільки у 1991 році він поєднував роботу судді в Україні та Російській Федерації. З аналізу діючого на той момент закону «О гражданстве в РСФСР» випливає, що в перші роки проголошення незалежності України Ігор Бенедисюк міг бути громадянином Російської Федерації. У жодній із його біографій не говориться, коли саме він отримав громадянство України й чи відмовився він від громадянства Росії. На численні запити активістів та журналістів Бенедисюк чіткої відповіді на ці питання досі не надав. Разом з тим Петро Порошенко нагородив Бенедисюка іменною зброєю. На думку юристів, будучи на посаді члена ВРП, Бенедисюк залишався у статусі судді і, отримуючи нагородну зброю від Президента (тобто державну нагороду), відповідно порушив Закон України «Про судоустрій і статус суддів», який забороняє суддям приймати будь-які державні нагороди.

До Касаційного цивільного суду хоче потрапити суддя Івано-Франківського міського суду Людмила Мелещенко, яка своїм рішенням зобов’язала місто продовжити строк  оренди земельної ділянки в районі міського озера, де підприємець-позивач планував побудувати багатоповерхівки. Громадськість однак була проти забудови рекреаційної території у місті. У подальшому вищевказане рішення було скасоване Львівським апеляційним адміністративним судом через те, що вказану справу не належало розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Детальніше про усіх кандидатів на посади суддів Верховного Суду можна прочитати у довідках на сайті ЧЕСНО. Фільтруй суд! chesnosud.org.